ДБН В.1.1-7-2002. . пожара. Пожарная безопасность объектов строительства (43025)
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА
Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МВС України (канд. техн. наук Откідач М.Я., Нехаєв В.В. – керівник розробки, Сокол В.Г. – відповідальний виконавець розробки, канд. техн. наук Харченко І.О., канд. техн. наук Новак С.В., Абрамов О.О.) за участю ВАТ КиївЗНДІЕП (канд. техн. наук Поляков Г.П.,
Москальова Е.М.), інституту технічної теплофізики НАН України (докт. техн. наук Круковський П.Г.), Держпожбезпеки МВС України ( канд. техн. наук Борисов П.Ф., Євсеєнко О.О.,
Кріса І.Я.), У(В) ПБ ГУМВС, УМВС України в областях,
ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення Держбуду України (канд. арх. Муляр Л.Х., Авдієнко О.П., Адріанова Л.Н., канд. техн. наук Нечепорчук А.А.)
Наказом Держбуду України від 03.12. 2002 року № 88
та введені в дію з 01.05.2003 року.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Пожежна безпека об’єктів
Ці Норми встановлюють пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, будинків і споруд (надалі – будинків), приміщень, а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі.
Норми поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення.
Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації будинків і приміщень встановлюються відповідними нормативними документами (надалі — НД) системи стандартизації та нормування в будівництві, а також нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.
Розділи 3, 4, 5, 6, 7 не поширюються на будинки та приміщення, призначені для виробництва, зберігання та утилізації вибухових речовин і засобів підривань, будинки та приміщення військового призначення, шахти, тунелі, підземні споруди метрополітенів, а також на захисні споруди цивільної оборони.
НД і технічна документація на будинки, будівельні конструкції, вироби, матеріали повинні містити характеристику їхньої пожежної небезпеки з урахуванням пожежно-технічної класифікації, встановленої цими Нормами.
Вимоги цих Норм є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхніх форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України.
Ці Норми доповнюються і уточнюються вимогами пожежної безпеки, які викладено в інших НД, затверджених або погоджених центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури і центральним органом державного пожежного нагляду. Вимоги пожежної безпеки, викладені в інших НД, не повинні знижувати вимог цих Норм.
Перелік НД і нормативно-правових актів, на які є посилання в цих Нормах, наведено у додатку А.
Терміни та визначення наведено у додатку Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Проектна документація на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію та капітальний ремонт будинків і приміщень підлягає експертизі (перевірці) органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому законодавством.
1.2 У разі зміни функціонального призначення існуючих будинків або окремих приміщень повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки, передбачені чинними НД відповідно до нового призначення цих будинків та приміщень.
1.3 Під час реконструкції, реставрації або капітального ремонту пам’ятки архітектури допускаються обгрунтовані відхилення від вимог цих Норм з метою недопущення зниження її архітектурної цінності.
Примітка. Це положення не поширюється на випадки зміни функціонального призначення будинку, який є пам’яткою архітектури.
1.4. Проектні рішення, на які не встановлено норм щодо забезпечення пожежної безпеки, а також обгрунтовані відхилення від обов’язкових протипожежних вимог НД, слід узгоджувати з органами державного пожежного нагляду у порядку, встановленому НАПБ Б.02.014.
2. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
2.1. Будівельні матеріали класифікують за такими показниками пожежної небезпеки: горючістю, займистістю, поширенням полум’я поверхнею, димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння.
2.2. За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі (НГ) та горючі (Г).
Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують.
2.3. Горючі будівельні матеріали поділяють на чотири групи:
Г1 (низької горючості);
Г2 (помірної горючості);
Г3 (середньої горючості);
Г4 (підвищеної горючості).
Горючість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.
2.4. Горючі будівельні матеріали за займистістю поділяють на три групи:
Займистість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.1.1-2.
2.5. Горючі будівельні матеріали за поширенням полум’я поверхнею поділяють на чотири групи:
РП2 (локально поширюють);
РП3 (помірно поширюють);
РП4 (значно поширюють).
Групи будівельних матеріалів за поширенням полум’я поверхнею визначають для поверхневих шарів конструкцій покрівель, підлог, у т. ч. килимових покриттів, і встановлюють за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7-70.
2.6. Горючі будівельні матеріали за димоутворювальною здатністю поділяють на три групи:
Д1 (з малою димоутворювальною здатністю);
Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю);
Д3 (з високою димоутворювальною здатністю).
Групи будівельних матеріалів за димоутворювальною здатністю встановлюють залежно від значення коефіцієнта димоутворення, який визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
2.7. Горючі будівельні матеріали за токсичністю продуктів горіння поділяють на чотири групи:
Т4 (надзвичайно небезпечні).
Групи будівельних матеріалів за токсичністю продуктів горіння встановлюють залежно від значення показників токсичності продуктів горіння, які визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
2.8. Показники пожежної небезпеки технологічних матеріалів і речовин (рідин, розчинів, порошків, гранул і т. ін.), що застосовуються в будівництві, визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
2.9. Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь.
2.10. Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:
втрати несучої здатності (R);
втрати цілісності (Е);
втрати теплоізолювальної спроможності (І).
Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій визначають шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів і методик, затверджених або узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду. Загальні вимоги до розрахункових методів наведено у додатку В.
2.11. Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню (М).
За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи:
М0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);
М1 (М £ 25 см – для горизонтальних конструкцій; М £ 40 см – для вертикальних і похилих конструкцій);
М2 (М > 25 см – для горизонтальних конструкцій; М > 40 см – для вертикальних і похилих конструкцій).
Значення межі поширення вогню будівельними конструкціями визначають за методом, наведеним у додатку Г.
2.12. До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття.
Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.
2.13. За межею поширення вогню протипожежні перешкоди мають відповідати групі М0.
2.14. Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди класифікують за типами відповідно до таблиці 1, а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах — відповідно до таблиці 2. Протипожежні тамбур-шлюзи класифікують за типами відповідно до таблиці 3.
ДБН В.1. Пожарная безопасность объектов строительства (стр. 1 )
 | Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах: 1 2 3 4 5 6 |
ДБН В.1. ПОЖАРНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ ОБЪЕКТОВ СТРОИТЕЛЬСТВА
Дополнительно:
Приложение А (справочное)
Приложение Б (ОБЯЗАТЕЛЬНОЕ)
Приложение В (обязательное)
Приложение Г (обязательное)
Приложение Д (справочное)
Приложение Е (обязательное)
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ
Защита от пожара
ПОЖАРНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ ОБЪЕКТОВ СТРОИТЕЛЬСТВА
ДБН В.1.
РАЗРАБОТАНЫ
Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности (УкрНИИПБ) МВД Украины (канд. техн. наук , — руководитель разработки, – ответственный исполнитель разработки, канд. техн. наук , канд. техн. наук , ) при участии (канд. техн. наук , ), Института технической теплофизики НАН Украины (докт. техн. наук ), Госпожбезопасности МВД Украины (канд. техн. наук , , ), У(О)ПБ ГУМВД, УМВД Украины в областях, г. Киеве.
ВНЕСЕНЫ И ПОДГОТОВЛЕНЫ К УТВЕРЖДЕНИЮ
Управлением архитектурно-конструктивных и инженерных систем зданий и сооружений жилищно-гражданского назначения Госстроя Украины (канд. арх. , , канд. техн. наук ).
Приказом Госстроя Украины
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ
Защита от пожара.
Строительства
ДБН В.1.
Взамен
СНиП 2.01.02-85*
Данные Нормы устанавливают пожарно-техническую классификацию строительных материалов, конструкций, противопожарных преград, наружных пожарных лестниц, лестниц и лестничных клеток, зданий и сооружений ( далее – зданий ), помещений, а также общие требования по обеспечению безопасности людей при возникновении пожара, пожарной безопасности конструктивных и объемно-планировочных решений, оборудованию зданий помещений инженерно-техническими средствами защиты от пожара.
Нормы распространяются на новое строительство, расширение, реконструкцию, техническое переоснащение, реставрацию, капитальный ремонт зданий и помещений различного назначения.
Требования по обеспечению пожарной безопасности при эксплуатации зданий и помещений устанавливаются соответствующими нормативными документами (далее — НД) системы стандартизации и нормирования в строительстве, а также нормативно-правовыми актами по вопросам пожарной безопасности.
Разделы 3, 4, 5, 6, 7 не распространяются на здания и помещения, предназначенные для производства, хранения и утилизации взрывчатых веществ и средств взрывания, здания и помещения военного назначения, шахты, туннели, подземные сооружения метрополитенов, а также на защитные сооружения гражданской обороны.
НД и техническая документация на здания, строительные конструкции, изделия, материалы должны содержать характеристику их пожарной опасности с учетом пожарно-технической классификации, установленой этими Нормами.
Требования данных Норм являются обязательными для физических и юридических лиц, независимо от их форм собственности и принадлежности, которые осуществляют строительную деятельность на территории Украины.
Настоящие Нормы могут дополняться и уточняться требованиями пожарной безопасности, которые изложены в других НД, утвержденных или согласованных центральным органом исполнительной власти по строительству и архитектуре и центральным органом государственного пожарного надзора. Требования пожарной безопасности, которые изложены в других НД, не должны снижать требования данных Норм.
Перечень НД и нормативно-правовых актов, на которые имеются ссылки в данных Нормах, приведен в приложении А.
Термины и определения приведены в приложении Б.
1.1. Проектная документация на новое строительство, расширение, реконструкцию, техническое переоснащение, реставрацию и ремонт сооружений и помещений подлежит экспертизе (проверке) органами государственного пожарного надзора в порядке, установленном законодательством.
1.2. При изменении функционального назначения существующих зданий или отдельных помещений должны выполняться требования пожарной безопасности, предусмотренные действующими НД в соответствии с новым назначением этих зданий и помещений.
1.3. При реконструкции, реставрации или капитальном ремонте памятника архитектуры допускаются обоснованные отклонения от требований настоящих Норм с целью недопущения снижения его архитектурной ценности.
Примечание. Данное положение не распространяется на случаи изменения функционального назначения здания, являющегося памятником архитектуры.
1.4. Проектные решения, на которые не установлены нормы по обеспечению пожарной безопасности, а также обоснованные отклонения от обязательных противопожарных требований НД следует согласовывать с органами государственного пожарного надзора в порядке, установленном НАПБ Б.02.014.
2. ПОЖАРНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ
Строительные материалы
2.1. Строительные материалы классифицируют по следующим показателям пожарной опасности: горючести, воспламеняемости, распространению пламени по поверхности, дымообразующей способности и токсичности продуктов горения.
2.2 . По горючести строительные материалы подразделяют на негорючие (НГ) и горючие (Г).
Негорючие строительные материалы по другим показателям пожарной опасности не классифицируют.
2.3 . Горючие строительные материалы подразделяют на четыре группы:
Г1 (низкой горючести);
Г2 (умеренной горючести);
Г3 (средней горючести);
Г4 (повышенной горючести).
Горючесть строительных материалов с отнесением их к соответствующей группе определяют по результатам испытаний согласно ДСТУ Б В.2.7-19.
2.4 . Горючие строительные материалы по воспламеняемости подразделяют на три группы:
Воспламеняемость строительных материалов с отнесением их к соответствующей группе определяют по результатам испытаний согласно ДСТУ Б В.1.1-2.
2.5. Горючие строительные материалы по распространению пламени по поверхности подразделяют на четыре группы:
РП1 (не распространяющие);
РП2 (локально распространяющие);
РП3 (умеренно распространяющие);
РП4 (значительно распространяющие).
Группы строительных материалов по распространению пламени по поверхности определяют для поверхностных слоев конструкций кровель, полов, в т. ч. ковровых покрытий, и устанавливают по результатам испытаний согласно ДСТУ Б В.2.7-70.
2.6. Горючие строительные материалы по дымообразующей способности подразделяют на три группы:
Д1 (с малой дымообразующей способностью);
Д2 (с умеренной дымообразующей способностью);
Д3 (с высокой дымообразующей способностью).
Группы строительных материалов по дымообразующей способности устанавливают в зависимости от значения коэффициента дымообразования, который определяют согласно ГОСТ 12.1.044.
2.7 . Горючие строительные материалы по токсичности продуктов горения подразделяют на четыре группы:
Группы строительных материалов по токсичности продуктов горения устанавливают в зависимости от значения показателей токсичности продуктов горения, которые определяют согласно ГОСТ 12.1.044.
2.8 . Показатели пожарной опасности технологических материалов и веществ (жидкостей, растворов, порошков, гранул и т. п.), которые применяются в строительстве, определяют согласно ГОСТ 12.1.044.
Строительные конструкции
2.9. Строительные конструкции классифицируют по огнестойкости и способности распространять огонь.
2.10. Показателем огнестойкости является предел огнестойкости конструкции, который определяется временем (в минутах) от начала огневого испытания по стандартному температурному режиму до наступления одного из предельных состояний конструкции:
потери несущей способности (R);
потери целостности (Е);
потери теплоизолирующей способности (І).
Значение предела огнестойкости строительных конструкций определяют путем испытаний по ДСТУ Б В.1.1-4, по стандартам на методы испытаний на огнестойкость строительных конструкций конкретных видов или по расчетным методам в соответствии со стандартами и методиками, утвержденными или согласованными с центральным органом государственного пожарного надзора. Общие требования к расчетным методам приведены в приложении В.
2.11 . Показателем способности строительной конструкции распространять огонь является предел распространения огня (М).
По пределу распространения огня строительные конструкции подразделяют на три группы:
М0 (предел распространения огня равняется 0 см);
М1 (М £ 25 см – для горизонтальных конструкций; М £ 40 см – для вертикальных конструкций);
М2 (М > 25 см – для горизонтальных конструкций; М > 40 см – для вертикальных конструкций).
Значение предела распространения огня по строительным конструкциям определяют по методу, приведенному в приложении Г.
2.12 . К противопожарным преградам относят противопожарные стены, перегородки и перекрытия.
Для заполнения проемов в противопожарных преградах применяются противопожарные двери, ворота, окна, люки, клапаны, занавесы (экраны). В местах проемов могут также располагаться противопожарные тамбур-шлюзы.
2.13. По пределу распространения огня противопожарные преграды должны отвечать группе М0.
2.14. В зависимости от значения предела огнестойкости противопожарные преграды классифицируют по типам в соответствии с таблицей 1, а элементы заполнения проемов в противопожарных преградах – в соответствии с таблицей 2. Противопожарные тамбур-шлюзы классифицируют по типам в соответствии с таблицей 3.
Таблица1
Противо-пожарные преграды
Тип противо-пожарных
преград
Минимальный предел огнестойкости противопожарной преграды